Дім української культури

На розі вулиць Великої Бердичівської та Шевченка височіє старовинний особняк, який захоплює погляди місцевих жителів і туристів.

Можливо, житомиряни вже здогадалися, що йдеться про Дім української культури. На початку 20 століття він належав Івану Миколайовичу Філіпову — юристу та нотаріусу, який заслужено користувався великою повагою та авторитетом.

Зовнішній вигляд будівлі характерний для початку XX століття, проте одна її частина насправді набагато старша.

Хто такий Іван Філіпов?

Відомий житомирський нотаріус, не був корінним жителем міста. Він походив із півдня України, де зараз сучасна Черкаська область, а його професійне становлення відбувалося у містах Таганрозі, Маріуполі, Запоріжжі та Ростові.

Після закінчення юридичного факультету Харківського університету, майбутній нотаріус швидко просувався кар'єрними сходами: від присяжного повіреного до державного нотаріуса при Житомирському окружному суді. 

У 1903 році для своєї родини Іван Філіпов будує особняк. (На жаль, їхні двоє дітей померли ще в дитинстві). Розміри та архітектура садиби свідчать, що Філіпов прибув до Житомира з чималим статком.

Про будинок та його господаря свого часу цікаво розповідав краєзнавець і головний спеціаліст Державного архіву Житомирської області Руслан Кондратюк, який зараз захищає Україну у лавах ЗСУ.

Історія будинку Філіпова

Іван Філіпов придбав ділянку і вже існуючий дерев'яний будинок, який був зведений у 1886 році. У 1903 році він значно його розширив, добудувавши до старої частини сучасний фасад. Таким чином, особняк поєднує декілька архітектурних епох: кінця 19 та початку 20 століття.

Архітектурно споруда розділена на дві частини: центральний об’єм із мансардою та бокове крило. До наших днів збереглася чудова ліпнина - архітектурні деталі, прикраси та скульптурні вироби, які прикрашають фасади та інтер'єр споруди; високі колони та великі вікна. Всередині будинку також збереглися історичні деталі, зокрема, багато оздоблена піч, прикрашена античною ліпниною, елементи декору та деякі старі меблі. Засоби масової інформації того часу свідчать, що на реконструкцію власник витратив близько 100 тисяч карбованців.

Подальша доля особняка

Близько п'ятнадцяти років Філіпов з родиною проживали у цьому будинку. Після Жовтневого перевороту, 1917 року, був змушений виїхати за кордон. Його будинок було націоналізовано.

У радянський час у будинку знаходилось багато різних установ та організацій: партійна школа, штаб військової частини, а згодом міський відділ Реєстрації актів цивільного стану. У часи незалежної України була проведена реставрація будинку. У 2016 році міський виконавчий комітет ухвалив рішення розмістити в будинку Філіпова Дім української культури.