Готель "Франція"

Якщо ви прямуєте вулицею Київською, то пройдете повз будівлю кінотеатру "Україна", з протилежної сторони якої знаходився відомий свого часу готель "Франція".

Готель "Франція" у Житомирі

Історія житомирського готелю "Франція" бере свій початок в першій половині XIX століття. Тоді земельні ділянки в центрі міста вздовж вулиці Київської належали монастирю ченців Бернардинів. Землі цього монастиря межували з володіннями іншого монастиря — Сестер милосердя Святого Вінцента, де згодом було організовано військовий шпиталь, який існує і дотепер.

Межею між цими двома великими землеволодіннями слугувала неширока стежка, яка згодом стала вулицєю Михайлівською. Саме тут, на розі з Київською, у 1825 році, за контрактом із ченцями Бернардинами, отримав у користування земельну ділянку відомий у місті доктор медицини Віцентій Напюркевич.

Польський національно-визвольний осередок

На початку 1860-х років нащадки Вінцента продали садибу французькому підданому Елігію Мінелю. Як згадував у своїх спогадах польський історик Мар'ян Дубецький (який тоді навчався в Житомирській гімназії), родина Мінелів швидко збудувала тут кам'яний двоповерховий прибутковий будинок із двома флігелями.

Елігій Мінель був парафіянином римо-католицького храму Святої Софії і підтримував ідеї національно-визвольного руху. У 1860-х роках у місті діяв таємний Волинський комітет, метою якого було відновлення незалежності Польщі. Ця організація, заснована під прикриттям Товариства для поширення дешевих книг серед населення, і знаходилася у будинку, офіційним власником якого був Мінель. Будинок в подальношу став важливим центром для польської громади. Сюди у справах приїздив Владислав Міцкевич, син поета Адама Міцкевича, який був активним учасник польського руху опору. 

Члени комітету розповсюджували нелегальну патріотичну літературу, організовували роботу серед молоді, збирали кошти та заохочували до участі у визвольному русі. В будинку Мінеля квартирував Альфред Пацьорковський, який перетворив своє помешкання на фактичний центр Товариства. Його розташування було ідеальним для конспірації: будинок був відокремлений від церкви через провулок, а навпроти знаходилася канцелярія губернатора (зараз там кінотеатр "Україна").

Через рік влада викрила центр товариства і розкрила усіх членів, пілся чого відбулися масові арешти. Цікаво, що слідство очолив повітовий суддя Галактіон Короленко, батько відомого письменника Володимира Короленка. Він мав демократичні переконання, гуманістичні погляди та дружину-польку Евеліну Скуревич, завдячи чому затримані учасники підпільного товариства отримали найменші покарання, а деякі взагалі уникнули в'язниці.

Готель "Франція" та його престиж

Родина Мінелів володіла будинком до кінця XIX століття. На початку XX власником садиби став заможний купець Йосип Корженьовський.

Саме він назвав прибутковий будинок готелем "Франція". Перший поверх займали престижні заклади і магазини:

• Чайний магазин купця Василя Годзелінського — одного з найбільших і шанованих постачальників чаю в місті.
• Бакалійний і фруктовий магазин пана Попеля.
• Косметичний салон, перукарня та магазини Ігнатія Тифчинського, де продавалися, зокрема, рукавички виробництва майстерні Трибеля.
• Велике місце займав кондитерський заклад "Франсуа".

Поруч розташовувався ресторан "Франція", власником якого був Станіслав Богуцький.

Цікавим показником престижу готелю та ресторану був їхній номер телефону. На той час телефонний зв'язок був дорогим і статусним: тобто чим меншим був номер, тим більш престижним був власник. Наприклад номер 1... 5.. 10 - були у губернатора, високопосадовців чиновниців, військових і заможних людей. Ресторан "Франція" мав номер 20, а готель — 26, тоді як готель "Оріон" на сусідній вулиці Михайлівській мав номер 52, а готель "Брістоль" - 64. Досвідчені клієнти добре знали і розуміли цю різницю.

Відомі мешканці та гості

В історії будинку варто згадати відомих особистостей, які тут проживали або зупинялися. Ще за часів Елігія Мінеля тут квартирував і працював Цезар Березовський, рідний брат Антона Березовського, який скоїв збройний замах на російського царя Олександра II у 1867 році.

У готелі "Франція" у різний час зупинялися:

• Михайло Коцюбинський - працював у Житомирській газеті "Волинь" у 1897–1898 роках.
• Павло Скоропадський - видатний державний діяч, Гетьман Української держави, декілька разів зупинявся у готелі протягом 1917-1918 років.
• Євген Коновалець -політичний ідержавний діяч, полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, у лютому 1919 року зупинявся у готелі.
• Кость Возний - військовий діяч, комендант Житомира, у 1919 році мав тут свою резиденцію.
• Владислав Міцевич (про якого ми згадували раніше) - декілбка днів прожив у домі Мінеля, після чого з метою конспірації переїхав до однодумця, члена Товариства, - Яна Прусіновського.

Цікавий факт

Слід також зазначити, що деякі джерела згадують про театр на 200 місць, власником якого був Альфред Мяновський, який нібито розміщувався в будинку готелю. Зважаючи на неодноразові перепланування будинку, зараз важко встановити достовірність цієї інформації, хоча найімовірніше, театр був невеликим і розташовувався в одному з флігелів у дворі.